До Святого Миколая. Храм і священик на війні.

Share This Article

Photo: Maksym Strykhar

Село Троїцьке, Попаснянського району, Луганської області перебувє під постійним вогнем російських військ та колаборантів з окупованої частини Луганщини. Особливо дісталося населеному пункту та Свято-Троїцькій церкві під час боїв за Дебальцево.

Місця боїв. Photo by Maksym Strykhar

До початку Російського військового вторгнення у селі мешкало понад півтори тисячі осіб. На сьогодняшній день – близько трохсот.

Photo by Maksym Strykhar

В селі знищені лінії електропередач, частина будинків та торговельних закладів. Відновлюванні роботи – не плануються, бо обстріли тривають.

З лютого 2015 року російські бойовики почали майже безперервно гатити по селу з систем залпового вогню БМ-21 “Град”. Саме під час цих проявів братньої любові, реактивні снаряди влучили у Троїцьку церкву.

Photo by Maksym Strykhar

Наша група вперше приїхала до села у середині жовтня 2017 року. На жаль, поспілкуватися з парафіяльним священиком не висточало часу.

У друге мизавітали до Троїцького у грудні з дарунками для дітей та дорослих мешканців села. Активних боїв не було.

о. Миколай. Photo by Maksym Strykhar

Батюшку знайшли. Священик, о. Миколай, симпатична така людина з живими очима та сивою бородою, років трохи за шістьдесят, розповів нам про храм, священече служіння у “сірій зоні” та неймовірні знамення-попередження від ікон напередодні обстрілів.

Йдемо до храму.

Десь, за декілька кілометрів від села, час від часу чути хлопки вибухів та подинокі кулеметні черги.

Photo by Maksym Strykhar

Вулиці – пусті. Лише інколи проїжджають старенькі автівки. На подвір’ї магазину дядьки п’ють пиво та, чистою українською мовою, розмовляють “за життя”.

Підійшли до храму. Двері зачинині. Збоку від входу, на облупленій стіні новенька табличка де вказана назву храму, його конфесійна приналежність та час зведення.

Церковна громада перебуває в Троїцькому благочинні, Старобєльської єпархії УПЦ МП.

Photo by Maksym Strykhar

– То військові допомогли табличку зробити. Дякуємо їм, а стару табличку розбило, ми її зберігли. Вона у храмі лежить. А брат мій рідний, – загинув… Війна, що поробиш….

– позіхає священик.

– Я тут до війни у церкві дияконом був. Я місцевий. Потім всі батюшки розїхалися: людей нема, за що їм жити? А я попросився, щоб мене висвятили на священика. зараз потрошки вчуся служити.

З часу руйнації пам’ятки на початку 2015 року вже минуло трохи часу, але відновлюванні, або хоча б якісь консерваційні роботи й не думали починатися.

Причину затримки пояснює батюшка:

Біля старої церкви, ще до війни, звели маленьку церковцю (парафіян майже нема). Її
також пошкодили “гради”: вибило шмат стіни та пробило дах. На маленьку церковцю сил вистачило. Відремонтували.

Photo by Maksym Strykhar

Троїцька церква та “тепла церковця”.

Photo by Maksym Strykhar

За інформацією з Попаснянської РДА, будівельні матеріали на ремонт великого храму бачили на церковному подвірї ще до обстрілів. Після попадання у храм реактивних снарядів “всьо накоплєноє нєльогкім трудом” кудись зникло.

Виявилось, хозяйновитий священик з помічниками занесли усе до храму: щоби не псувалося.

Photo by Maksym Strykhar

Заходимо до храму. Дах пробито в декількох місцях, шибки вибито, приміщенням гуляє вітер.

Photo by Maksym Strykhar

Церковна споруда, навіть після руйнації “градами” – вражає. Храм оргомєзнійший, побудований ще у 1840 році з блоків пісковику. Хрестоподібний у плані. З двоскатним дахом, величезними вікнами прикрашеними карнизами-арками.

Photo by Maksym Strykhar

Розписи на стінах – не збереглися. За місцевим переданням, церкву зводили 27 років.

Photo Maksym Strykhar

Ймовірно, колись храм мав одну масивну центральну баню та дзвіницю перед притвором.

Photo by Maksym Strykhar

З якихось причин церкву не було включено до реєстру пам’яток архітектури України. Тож вона є такою, що не перебуває під опікою держави.

Photo by Maksym Strykhar

Пристіл та більшість ікон, за словами о. Миколая, від обстрілів не постраждали, а от у напристольне євангеліє та деякі образи осколки влучили.

Photo by Maksym Strykhar

Виходимо з храму. Йдемо до нової церкви. Заходимо в маленьке, чистеньке приміщення з безліччю ікон на стінах, мініатюрним іконостасом та вівтарем.

Photo by Maksym Strykhar

Отець Миколай продовжує розповідь:

Важке життя священика, особливо у час війни. Не легка доля й храму. Але саме не легкі часи спонукають людину робити швидкий вибір: з ким вона, з світом цим, чи з миром горнім.

Саме у такий період відступає все другорядне. Зникають цековно-політичні розділення. Залишається лише Господь з Його теплом та всеохоплюючою любов’ю та святістю, що воплочується у вірних Йому, як правило, не помітних широкому загалу людях.

Адреса Свято-Троїцької церкви:

с. Троїцьке, 93354, вул. Оборонна 1- а
Свято-Троїцький храм
Настоятель:
Іерей Миколай Кара

До Святого Миколая. Храм і священик на війні.

Share This Article

Leave a comment