Наше знайомство з Афінами припало на червень. Місяць не самий дешевий для подорожей на море.
Тож, з метою здешевлення, за три місяці, забронювали житло та квітки на літак.
Під вечір, у день відльоту, сіли в таксі і вже за пів-години були в аеропорту Бориспіль.
Зовсім трошки літаком… і ми в омріяній Греції!
Перша наша домівка припала на місто-порт Pireas (Пірей).
Досить таке шумне містечко з безліччю автомайстерень, мікропідприємств й кав’ярень-ресторанчиків.
Є тут і власний не дуже чистий пляж неподалік від порту.
З ранку, після короткого нічного перепочинку, – знайшли ми на Гугл-мапі пристойне містечко-пляж Vouliagméni десь у двох годинах їзди від Пірею на метро + автобусі.
Місцина ця розташована на півострові, що омивається неймовірно-лазурною водою яка, в свою чергу, містить таку саму неймовірну кількістю морських їжаків.
З щоденника
Напис-графіті “ІС ХС + NI KA”
Як усілякі порядні археологи на відпочинку, трошки побродивши вздовж берега, знайшли ми місце-помешкання (або ж перебування святого (? )) благочестивого Дімітріса.
Графіті “ДІМІТРІС”
Графіті “ДІМІТРІС” та слідовий камінь поруч з написом.
Є там і слідовий камінь.
І страшна їжача печера яка вміє дихати.
Мав щастя наступити там на морського їжака.
Біль – страшенна. Стопа розпухла. Лікуюсь ракією і соком лайма. Допомагає.
Далі буде.
Religious Tourism (c)