Religious Tourism

Археологічні розкопки відновили у центрі Вінниці. Роботи ведуться на території Спасо-Преображенського собору. Науковці вивчають фундамент, який свого часу виявили дослідники з Національної академії наук України.

На території комплексу Спасо-Преображенського кафедрального собору ПЦУ (раніше Домініканського монастиря) у Вінниці тривають археологічні дослідження. Про це повідомляє Музей Вінниці. Роботи проводить археологічна експедиція Вінницького обласного краєзнавчого музею. Керує роботами співробітниця музею, кандидатка історичних наук Ольга Манігда. У роботі експедиції також беруть участь науковці Музею Вінниці та студенти Вінницького педуніверситету та Донецького національного університету. 

За словами Ольги Манігди, основним завданням досліджень цього року є розкриття і розчистка розкопу, який був досліджений у 2013-2017 роках. Тоді було виявлено різночасові споруди та об’єкти від початку XVI до XIX століття Фахівці провели ґрунтовні дослідження, які дали змогу виявити на місці комплексу Домініканського монастиря потужні фундаменти, детальне призначення та датування яких ще належить встановити.

У 2018 році об’єкт досліджень було законсервовано, з можливістю подальшої музеєфікації. Цьогоріч міська влада ухвалила рішення відновити роботи. Фахівці мають дослідити територію і надати свої висновки з приводу її подальшого майбутнього.

— Ми знаємо, що домініканці описували своє життя у Вінниці з моменту започаткування монастиря у першій половині XVII століття, — розповідає Ольга Манігда.— Також завдяки документам відомо, де саме було засновано перший монастир і що він був дерев’яним, але у нас немає його детального опису. Ми не знаємо, чи він був повністю дерев’яним чи мав кам’яний фундамент. Але про життя самих домініканців, з їхніх документів, відомо більше. Так, наприклад, в найкращі часи на території монастиря мешкало до десяти осіб. Тому перший їхній комплекс не був дуже великим. З того, яким ми зараз бачимо виявлений у розкопі фундамент будівлі, можна зробити висновок, що він був розібраний на більш пізні споруди, тому що збереглася лише його невелика частинка (перехрестя фундаменту). Можливо тоді над ним розташовувалась якась споруда, яка і зберегла рештки фундаменту.

Цьогоріч археологам вдалося знайти дві козацькі люльки з білої глини, які датують XVII століттям, кілька монет часів Російської імперії, два набори кахель XVIII століття, фрагменти кераміки XVII-XIX століття тощо.

Розкопки на об’єкті «Домініканський монастир» розпочалися в другій половині червня й триватимуть орієнтовно до кінця липня.

Про Домініканський монастир

У 1624 році (за іншими джерелами, 1626 року) домініканська капітула прийняла рішення, затверджене луцьким єпископом Ґроховським, про переведення домініканців із Черленкова (нині Селище Вінницького р-ну) до Вінниці. Ченці набули в місті ділянку, розміщену із західного боку від єзуїтського комплексу, який того часу був відмежований, але ще не забудований. Обидва комплекси розділяла вулиця, яка згодом зникла.

Домініканці до 1630 року спорудили невеликий дерев’яний монастир з костелом (ймовірно, на кам’яному фундаменті). Кошти на будівництво — 4 000 злотих — виділив при переміщенні з Черленкова Стефан Черленківський, перший фундатор домініканського осередку у Вінниці. Крім того, використовувалися пожертви доброчинців. Територія монастиря також поступово зростала завдяки приватним записам різних осіб.

Деякі дослідники датують зведення огороджувального муру зі стрільницями навколо домініканського кляштору до 1647 року, однак таке потужне і коштовне будівництво навколо невеликого дерев’яного комплексу видається малоймовірним. Припускаємо, що огорожа перед Хмельниччиною також була дерев’яною.

Перший домініканський осідок у Вінниці двічі був зруйнований: 1648 року козаками і татарами та близько 1700 року — татарами. Після першої руйнації його відбудував Стефан Черленківський, після другої — Михайло Калетинський.

Втім, дерев’яний осідок поступово занепадав. У 1750–1758 роках на тій самій ділянці (затвердженій домініканцям сеймовою конституцією 1647 року), тільки дещо вище від дерев’яних споруд, збудовано мурований костел з монастирем. Його фундаторами були брацлавський земський суддя Міхал Ґрохольський та його дружина Анна з Радзімінських, які 1758 року записали вінницьким домініканцям на утримання 30 000 злотих. Ймовірно, саме в той період домініканський комплекс було оточено огороджувальним муром на кшталт єзуїтського. Обидва комплекси також розділяв мур, переважну частину котрого становили стіни двох флігелів єзуїтського монастиря.

Джерело