Religious Tourism

Дослідники в Береніці, Єгипет, знайшли 71-сантиметрову статую Будди, яка, як вважається, датується другим століттям нашої ери. Археологічна місія, очолювана американськими та польськими дослідниками, виявила кам’яну статую Будди у головному храмі раннього римського періоду, присвяченому богині Ісіди. Відкриття надає нові докази взаємодії між давніми цивілізаціями Індії та Єгипту.

Дослідники вважають, що статуя була виготовлена в Олександрії. За даними єгипетського Міністерства туризму та старожитностей, ореол або німб навколо голови Будди, що уособлює його надзвичайну природу, зустрічається рідко, оскільки він має як круговий фон, так і промені, «що вказує на його сяючий розум» (Смітсонівський журнал)

У статуї відсутня частина правого боку та права нога.

Шотландський історик та мистецтвознавець Вільям Далрімпл з Делі, Індія, повідомив, що статуя була вирізана з «найкращого середземноморського мармуру частково в індійсько-гандхарському, частково в романо-єгипетському стилі».

Далрімпл відзначив поєднання завитків у волоссі Будди та сяючих сонячних променів за його головою.

Маріуш Гвязда, археолог з Варшавського університету та керівник польської групи, що працювала над проектом, припустив, що камінь для статуї міг бути здобутий у районі неподалік Стамбула, а сама статуя могла бути вирізана в Беренику і присвячена до храму Ісіди індійськими купцями.

Статуя Будди має «важливі вказівки на наявність торговельних зв’язків між Єгиптом та Індією в римську епоху», — сказав голова вищої ради Старожитностей Єгипту Мостафа аль-Вазірі

Береніке, на півдні Єгипту на узбережжі Червоного моря, колись був великим морським портом у римську епоху, забезпечуючи пристань для кораблів з Індії, які перевозили спеції, тканини, каміння та слонову кістку. Місто залишалося великим торговим центром для римського світу, Єгипту, Африки на південь від Сахари, Аравійського півострова, Індії та інших країн до шостого століття, коли він був покинутий. Інший артефакт при розкопках містить напис на санскриті, датований серединою третього століття нашої ери, за правління Марка Юлія Філіпа, відомого як Філіп Араб.

“Сьогодні ви багато чуєте про глобалізацію, — сказав історик Стів Сайдботем з Університету Делавера та директор американської групи. «Але була «глобальна економіка», яка пов’язує Європу, Африку та Азію протягом першого століття християнської епохи, і місто Береніке є чудовим прикладом цього»

Вчені сперечаються про те, як індійська і єгипетська, грецька і римська думки могли впливати один на одного. Спираючись на подібність між буддійською та пірроністською думкою, названою на честь грецького філософа Піррона (360–270 рр. до н. е.), Георгіос Халкіас, професор буддійських досліджень Гонконзького університету, припустив, що пірронізм можна вважати течією буддізму.

Однак через відсутність матеріальних доказів і наукових дискусій, що продовжуються, більша частина взаємодії між цими культурами залишається невідомою.

Про Беренік Сайдботем сказав: «Це дивовижне, величезне, захищене місце через надсушливий клімат. Ми, мабуть, виявили лише близько 2 відсотків стародавнього міста, тож ще чекає робота на кілька життів».

Джерело