Із засобів масової інформації відомо про скликані Почесним Патріархом Філаретом 20 червня 2019 р. збори кліриків та мирян у Володимирському соборі м. Києва під назвою «Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату». Враховуючи запити щодо оцінки цього зібрання з боку Православної Церкви України, з благословення Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, повідомляємо наступне.

1. 15 грудня 2018 р. Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, членами Архієрейського Собору та Священним Синодом УПЦ КП в храмі Малої Софії було скликано та проведено Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату, на якому було ухвалене рішення «припинити діяльність релігійного об’єднання УПЦ КП шляхом об’єднання та приєднання до утворюваної Православної Церкви України». Це рішення було реалізоване Об’єднавчим Собором у Святій Софії Київській того ж дня, коли було утворено релігійне об’єднання Православної Церкви України, ухвалено його статутні документи, обрано Предстоятеля.

Підтвердженням дійсності Постанови Помісного Собору УПЦ КП від 15.12.2018 р. є підписи під цим документом Президії Собору на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, що відповідає розділу ІІ, п. 10 Статуту про управління УПЦ КП, де сказано: «Постанови Собору набувають сили відразу після їх прийняття і підписання Святійшим Патріархом (або Місцеблюстителем), членами Президії і секретарем». Добровільність та усвідомленість ухвалених Помісним Собором рішень підтверджується свідченням учасників та відеозаписом.

Делегатами Помісного Собору УПЦ КП були ті самі особи, які були делегатами Об’єднавчого Собору, чинність їхніх повноважень засвідчена рішенням членів Архієрейського Собору та Священного Синоду УПЦ КП, які у повному складі брали участь у роботі Помісного Собору, також підтверджена підписами Президії Помісного Собору на чолі зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.

2. Згідно з 34 Апостольським правилом «Єпископам усякого народу належить знати першого у них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їхню владу не чинити без погодження з ним. Робити ж кожному тільки те, що стосується його єпархії і місць (селищ) що належать до неї. Але і перший нічого нехай не робить без погодження з усіма, бо так виявиться однодумність, і прославиться Бог через Господа у Святому Духові, Отець, і Син, і Святий Дух».

Предстоятель кожної Помісної Церкви є саме тим «першим єпископом», без волі та відома якого не можуть вирішуватися загальноцерковні справи. Почесний Патріарх Філарет дотепер неодноразово свідомо і публічно, усно і письмово визнавав Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Предстоятелем Помісної Української Православної Церкви, а отже – тим самим «першим єпископом» серед православних архієреїв українського народу, якого слід визнавати як главу і нічого без його погодження не чинити, що перевищує права єпархіального архієрея.

Почесний Патріарх Філарет брав участь у трьох засіданнях Священного Синоду Православної Церкви України, скликаного на підставі Статуту ПЦУ, як один з трьох постійних членів Синоду згідно з відповідною статутною нормою. Тим самим він неодноразово формально засвідчував своє визнання чинності Статуту ПЦУ і свою приналежність до релігійного об’єднання ПЦУ.

Почесний Патріарх Філарет прийняв і підписав постанову Священного Синоду від 5 лютого 2019 р., якою визначено, що він «продовжує керівництво Київською єпархією у складі парафій та монастирів м. Києва (за виключенням Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва), які до 15 грудня 2018 р. перебували у його підпорядкуванні як Патріарха Київського і всієї Руси-України». Вказана єпархія складається з релігійних громад і релігійних організацій (парафій та монастирів), які з 15 грудня 2018 р. стали невід’ємною складовою релігійного об’єднання Православної Церкви України. Отже, хоча Його Святість Філарет і має титул Почесного Патріарха, однак за духом і буквою канонів, Статуту ПЦУ та синодального рішення він є єпархіальним архієреєм в складі Православної Церкви України, і його канонічна влада та юрисдикція визначається цим фактом.

3. На жаль з плином часу Почесний Патріарх Філарет почав робити заяви, у яких довільно одноосібно ставить під сумнів дійсність усіх прийнятих 15 грудня 2018 р. соборних рішень, про які йдеться вище. Надаючи від імені вже не існуючого релігійного об’єднання УПЦ КП та на його бланках вказівки та вимоги, спрямовані до єпископату, духовенства і вірних Православної Церкви України, Почесний Патріарх Філарет фактично перевищує свої повноваження як архієрея, порушуючи цим 34 Апостольське правило і Статут Православної Церкви України.

Те, що за свої видатні заслуги перед Церквою і українським народом Святійший Філарет зберігає почесний титул Патріарха – в жодному разі не означає, що він може здійснювати, в порушення 34 Апостольського правила, соборних постанов і Статуту Церкви те, що належить виключно Предстоятелю. В Українській Церкві є низка митрополитів та архієпископів, але жоден з них не очолює «митрополію» чи «архієпископію» – лише однакові за честю і становищем єпархії. Отже і почесний титул Патріарха не може означати, що його носій очолює в Православній Церкві України якийсь окремий Київський Патріархат.

4. Із засобів масової інформації стало відомо, що 20 червня 2019 р. у Володимирському соборі м. Києва Почесний Патріарх Філарет провів зібрання особисто ним скликаних осіб, привласнивши йому назву «Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату». Такі збори в жодному разі не можуть бути визнані Помісним Собором, а їхні рішення є від початку нікчемними у юридичному і канонічному значенні цього терміну, не породжують юридичних наслідків та не підлягають виконанню.

Навіть згідно не чинного зараз Статуту про управління УПЦ КП Помісний Собор УПЦ КП може бути скликаний Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом лише разом зі Священним Синодом УПЦ КП, а не одноосібно:

розділ ІІ, п. 2. «Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті – Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом за мірою необхідності, але не рідше як один раз на п’ять років»;

розділ IV п. 6 «Патріарх Київський і всієї Руси-України разом зі Священним Синодом скликає Помісні та Архиєрейські Собори і головує на них».

Священний Синод УПЦ КП, як орган, який припинив свою діяльність, не ухвалював рішення про «скликання Помісного Собору». З 12 членів останнього дійсного складу Синоду УПЦ КП «скликання Помісного Собору УПЦ КП» підтримане лише двома – Почесним Патріархом Філаретом та митрополитом Іоасафом (Шибаєвим). Особи, яких Почесний Патріарх Філарет скликав на збори у Володимирському соборі, ніким не уповноважені. Отже навіть згідно з нормами вже не чинного Статуту УПЦ КП зібрання, проведене 20 червня 2019 р. у Володимирському соборі м. Києва, є зборами довільно скликаних кліриків та мирян, а не Помісним Собором.

5. У зв’язку з вище зазначеним інформуємо, що скликання та проведення одним єпархіальним архієреєм зборів з метою виокремити з Православної Церкви України якусь нову структуру, привласнивши їй назву Патріархату та затвердивши своє керівництво в ній, є грубим порушенням 34 Апостольського правила. Ми закликаємо Почесного Патріарха Філарета і осіб, які брали участь у зборах, усвідомити всі згубні наслідки такого вчинку та припинити підрив єдності Церкви і єдності українського народу.
Також спеціально для кліриків, яких спокушають до участі в таких заходах можливістю отримати архієрейську хіротонію у «відновленому Київському Патріархаті», з благословення Блаженнійшого Митрополита Епіфанія зазначаємо, що свідома участь таких кліриків у антиканонічних діях є підставою для категоричної відмови у задоволенні їхніх можливих у майбутньому прохань бути прийнятими до складу єпископату Православної Церкви України.

Інформуємо, що на найближчому засіданні Священного Синоду ПЦУ, яке скликається Предстоятелем 24 червня 2019 р., будуть ухвалені рішення, пов’язані з подіями, що відбулися.

Прес-служба Київської Митрополії

Української Православної Церкви (ПЦУ)

Photo UNIAN