Share This Article
Курган епохи вікінгів у Норвегії, який довгий час вважався порожнім, насправді містить неймовірний артефакт: залишки поховання у кораблі, згідно з аналізом спеціального радару, хвилі якого можуть проникати під землю.

Рештки, які все ще знаходяться під землею, вказують на те, що поховання відбулося наприкінці восьмого століття, на самому початку епохи вікінгів (793-1066 роки). Якщо припущення підтвердиться, то це буде третє поховання ранніх вікінгів, знайдене в цій місцевості, на узбережжі острова Кармой на південному заході Норвегії, регіоні, який може бути місцем зародження культури вікінгів.
Це дуже стратегічна точка, звідки контролювався морський рух уздовж норвезького узбережжя,
– розповідає Хокон Рейерсен, археолог з Університету Ставангера в Норвегії.
Харальд Світловолосий, легендарний перший король Норвегії, жив тут у королівському маєтку. До цього територія була центром політичної влади від бронзової доби (близько 1700 року до РХ) до середньовіччя. Це місце було важливим протягом мінімум 3 000 років, каже Рейерсен.
Курган Салхушауген, де лежить корабель, був уперше розкопаний у 1906 році норвезьким археологом Хааконом Шетелігом. Шетеліг вже досліджував колись розташоване неподалік корабельне поховання Гронхауг 795 року й був співкерівником розкопок знаменитого корабельного поховання Осеберг 834 року у південно-східній частині Норвегії. Але він був розчарований, знайшовши в Салхушаугені лише наконечники стріл і дерев’яні лопати. Розкопки були припинені. Однак тепер археологи з’ясували, що копати потрібно було глибше.
Ця знахідка відповідає загальновизнаній схемі, згідно з якою поховання померлих у кораблях здійснювалися групами, недалеко один від одного. Коли їх тільки було зведено, кургани було видно з кораблів, що входили у вузьку протоку Кармсунд між Кармоєм і материком.
Такі поховання мали на меті створити своєрідну “ілюзію”, що королі та вожді знаходяться на воді, хоча насправді вони були на суші. Вони наче не померли, а просто “відпливають” до своїх предків.