Religious Tourism

Мадридський політехнічний університет зробив важливе відкриття в провінції Сорія, що розташована на півночі Іспанії. Завдяки розкопкам археологи виявили римський табір та стародавнє кельтське місто, відоме як Тітіакос.

Повідомляє FOCUS зпосиланням на Arkeonews

Кельтіберія, знаходиться у північно-центральній частині сучасної Іспанії. Починаючи з третього століття до Різдва Христова, її населяли племена, які, як вважають, мали змішане кельтське та іберійське походження. Регіон охоплював більшу частину сучасної провінції Сорія, а також значні частини сусідніх провінцій Гвадалахара та Теруеля. Кельтібери процвітали в гірській країні, розташованій між витоками рік Тежу (Тажо) та Іберу (Ебро).

Кельтоіберійському місту, що було виявлено в результаті розкопок, понад 2000 років. За попередніми висновками це може бути давно втрачене місто Тітіакос, відоме своїм стратегічним значенням під час Серторіанської війни (з 80 по 72 рік до Р.Х.)

Місто була останнім оплотом маріанців після їх поразки в Італії під час Другої громадянської війни Сулли та було свідком стійкого опору Квінта Серторія в Іспанії поки він не зазнав поразки від Помпея та Метелла Пія.

Археологічні дослідження було розпочато біля міста Деза після того, як аерофотозйомка виявила потенційні археологічні об’єкти. Одними їз знахідок стали ділянки дороги з коліями коліс, що були висічені у скелях та вказували на інтенсивний проїзд возів.

Мер Дезі, Вісенте Алехандре, наголосив на історичному значенні цього місця, яке раніше залишалося без уваги і не вивчалося. Однім з примітних об’єктів розкопок стала 2,5-тонна кам’яна бриля, розташована над урвищем. Її призначення залишається незрозумілим.

Професор Еудженіо Санц, який очолив дослідження, зазначив, що це місце залишалося непоміченим упродовж століть через його природну інтеграцію з ландшафтом. Скельні отвори, що були висічені понад два тисячоліття тому, завжди сприймалися за природні випадковості рельєфу місцевості.

На думку Санца, військовий табір служив захисним бастіоном для кельтсько-римського міста та захищав його вразливі сторони. Команда дослідників припускає, що форт, ймовірно, був збудований під патронатом союзних серторіанців, з головною метою захисту міського монетного двору. На користь цього припущення свідчать сліди воєнних дій та конфліктів, а також монети із монетного двору.

Для будівництва стін міста було використано близько 12 000 кубометрів вапняку.

Це видатне відкриття проливає світло на давню історію Кельтіберії, її взаємодію з Римом та розкриває раніше невідомі аспекти цієї захоплюючої цивілізації. Оскільки дослідники продовжують вивчення артефактів, загублене місто Тітіакос може незабаром відкрити ще більше таємниць.