Афінський щоденник. Vouliagméni. Greece

Наше знайомство з Афінами припало на червень. Місяць не самий дешевий для подорожей на море.

Тож, з метою здешевлення, за три місяці, забронювали житло та квітки на літак.

Під вечір, у день відльоту, сіли в таксі і вже за пів-години були в аеропорту Бориспіль.

Зовсім трошки літаком… і ми в омріяній Греції!

Перша наша домівка припала на місто-порт Pireas (Пірей).

Досить таке шумне містечко з безліччю автомайстерень, мікропідприємств й кав’ярень-ресторанчиків.

Є тут і власний не дуже чистий пляж неподалік від порту.

З ранку, після короткого нічного перепочинку, – знайшли ми на Гугл-мапі пристойне містечко-пляж Vouliagméni десь у двох годинах їзди від Пірею на метро + автобусі.

Місцина ця розташована на півострові, що омивається неймовірно-лазурною водою яка, в свою чергу, містить таку саму неймовірну кількістю морських їжаків.

З щоденника

Напис-графіті “ІС ХС + NI KA”

Як усілякі порядні археологи на відпочинку, трошки побродивши вздовж берега, знайшли ми місце-помешкання (або ж перебування святого (? )) благочестивого Дімітріса.

Графіті “ДІМІТРІС”

Графіті “ДІМІТРІС” та слідовий камінь поруч з написом.

Є там і слідовий камінь.

І страшна їжача печера яка вміє дихати.

Мав щастя наступити там на морського їжака.

Біль – страшенна. Стопа розпухла. Лікуюсь ракією і соком лайма. Допомагає.

Далі буде.

Religious Tourism (c)